Якою буває стеля з тканини – види, особливості, правила обробки, натяжна стеля з тканини своїми руками, як натягнути підвісну стелю
Зміст статті:
Натяжні системи
Драпірування
Наклеювання
Вибір варіанту кріплення стелі з тканини
Монтаж натяжних систем з тканини
Облаштування драпірованих стель
Як поклеїти тканину на стелю
Стелі з тканини належать до найбільш стильних і оригінальних видів обробки. Завдяки багатому вибору кольорів і текстур декоративних полотен з'являється можливість підібрати відповідний варіант оформлення для будь-якого інтер'єрного стилю.
Різновиди тканинної обробки стелі
Існує кілька способів облаштувати тканинну стелю своїми руками. Найбільшою популярністю користуються натяжні системи, драпіровані тканинні полотна та приклеювання шовку на стельову поверхню.
Натяжні системи
В якості декоративного полотна застосовують спеціальний матеріал на основі синтетичної тканини, просоченої поліуретаном. Для фіксації використовуються спеціальні багети та кліпси. Каркас монтується на стінах по периметру кімнати.
Сильні сторони натяжних конструкцій з тканини:
- Немає потреби у підготовці базової стелі.
- Готова поверхня виходить рівною.
- Тканинне полотно демонструє чудові характеристики, що дозволяє їй служити тривалий час.
- Пожежна безпека матеріалу.
- Високі декоративні характеристики.
- Можливість прокладки прихованих комунікацій на чорновій основі.
Слабкі сторони:
- Убогість колірної палітри. Асортимент тканинних натяжних полотен складається з базових кольорів і відтінків.
- Оформлювати поверхню малюнками можна тільки після завершення монтажних робіт.
- Для встановлення потрібні певні навички роботи з натяжними конструкціями.
- У разі демонтажу повторне застосування натяжного полотна неможливо.
Тканинні натяжні системи добре підходять для приміщень з класичними інтер'єрами. Завдяки такій обробці досягається м'який і ненав'язливий акцент на оформленні стін і предметах інтер'єру: тканина для стелі не відволікає на себе увагу. Найчастіше тканинні натяжні стелі можна зустріти у вітальні, кабінеті, спальні та інших кімнатах з чіткими контурами та приглушеними кольорами.
При наявності в приміщенні високого рівня вологості від натяжних тканинних систем краще відмовитися. Річ у тому, що цей матеріал схильний до накопичення конденсату і пилу: декоративна поверхня в таких умовах швидко забрудниться. Те ж стосується і кухні, запахи та жир якої починають усмоктуватися в пористу структуру полотна. Це швидко призводить до втрати матеріалом первісної свіжості.
Для виготовлення натяжних стель стали практикувати використання натуральних тканин. При цьому намагаються підбирати полотна таких розмірів, щоб максимально скоротити число швів. Найчастіше мова йде про портьєрні тканини.
Драпірування
Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.
Драпірування стелі передбачає можливість застосування практично будь-якого різновиду тканини, включаючи гладкий шовк і напівпрозорий шифон або органзу. Завдяки використанню різних фактур можна досягти створення найрізноманітніших ефектів, придаючи обробці цікаві форми та вигини. Значне поширення отримали двошарові системи: в них практикується встановлення над гладкою натяжною поверхнею з щільної тканини незвичайного драпірування з напівпрозорого мерехтливого матеріалу.
Таким чином можна оформляти всю стелю або окремі її сектори. Для фіксації драпірованих конструкцій зазвичай застосовують скоби або маленькі цвяшки, липку стрічку або раму з дерева, з її подальшим встановленням разом з тканиною.
Сильні сторони драпірованого оздоблення стелі тканиною:
- Немає потреби попереднього вирівнювання базової поверхні.
- Можливість самостійного облаштування конструкції, для чого не потрібні особливі будівельні навички.
- Простота догляду. Декоративне полотно легко демонтується для проведення чищення або заміни.
- Стійке перенесення механічних впливів.
- Багатство асортименту. Це стосується не тільки кольору, але й малюнків і текстур.
- Невисока вартість. За невеликі гроші з'являється можливість тішитися дуже ефектною і оригінальною обробкою.
Слабкі сторони:
- Скрадання простору. Подібно всім іншим каркасним системам, після драпірування дещо занижується первісна висота приміщення. Як показує практика, оптимально застосовувати такого роду обробку в кімнатах зі стелями висотою від 270 см.
- Небезпека займання. Це накладає додаткову відповідальність на вибір освітлювальних приладів та монтаж електропроводки.
- Схильність до вбирання запахів. З цієї причини драпірування стелі намагаються не використовувати на кухнях або в приміщеннях з різкими запахами.
Найчастіше обробку даного типу застосовують з метою надання кімнаті більшого затишку та домашньої атмосфери. Мова йде про спальні, дитячі, вітальні або столові. В деяких випадках допускається драпірування відкритих веранд або терас, однак при настанні зими тканину з каркаса бажано знімати.
Драпіровані стелі добре підкреслюють східний напрямок в оформленні приміщень. Крім того, системи вдало поєднуються зі стилем «ампір», «кантрі» або «прованс». У дитячій кімнаті використання тканини допомагає створити казкову атмосферу: для цього необхідно підібрати полотна з потрібними мотивами. При оформленні стелі тканиною акцент потрібно робити на матеріалах, які стійко переносять сонячне проміння і не схильні до поступової деформації.
Наклеювання
Цей тип обробки передбачає застосування в основному шовкових тканин або сатину. Спочатку проводиться підготовка базової поверхні, після чого здійснюється наклеювання полотен встик. Клей можна застосовувати лише спеціальний, після застосування якого на лицьовій частині тканин не з'являються розводи та плями. Також він не повинен змінювати структуру матеріалу.
Шовк для обробки вибирають не тільки однотонний, але й набивний з яскравим візерунком. За допомогою світлих тонів можна досягти візуального збільшення висоти стелі та площі приміщення. При використанні точкових світильників в кімнаті з'являється м'яке освітлення. За допомогою яскравих кольорових тканин інтер'єр набуває оригінальності, привертаючи до себе загальну увагу.
Сильні сторони наклеювання тканини на стелю:
- Високі естетичні характеристики. Обробка такого типу - це стильно і багато.
- Екологічна чистота. У складі матеріалу немає шкідливих для здоров'я людей компонентів.
- Повітропроникність. Після наклеювання тканини на стелю не відбувається порушення повітрообміну.
- Стійкість до вицвітання.
- Немає небезпеки заниження рівня стелі.
- Простота монтажу, що дозволяє реалізувати його самостійно.
Мінуси обробки:
- Потреба в підготовчих заходах на базовій поверхні.
- Неможливість демонтажу полотен для прання та чищення.
- Відповідальність у виборі відповідних полотен.
Обклеювання стелі тканиною підходить практично для будь-якого приміщення, головне – правильно підібрати поєднання відтінків і візерунків. Шовкова тканина для стелі у квартирі в основному застосовується дизайнерами для оформлення стельових ніш у комбінації з дерев'яними балками. Хорошим варіантом є комбінування зі стіновою обробкою, колонами або декоративними вставками. Підбираючи кольоровий шовк, враховують розміри та загальний стиль приміщення. За допомогою великого і яскравого малюнка можна досягти візуального розширення простору. Дрібний набивний візерунок зробить кімнату більш затишною. В приміщеннях з невеликою висотою стель рекомендується застосовувати світлі пастельні тони.
Вибір варіанту кріплення стелі з тканини
Розглядаючи різні варіанти монтажу стелі з тканини своїми руками, необхідно вивчити особливості приміщення. Велике значення мають його параметри, матеріал базової основи та особливості обробки стін. Визначившись з конструкцією стелі, переходять до розрахунку матеріалу та вибору тканини. У цьому плані добре допомагає заздалегідь складений ескіз стельової конструкції.
Монтаж натяжних систем з тканини
Текстильне полотно краще замовити у спеціалізованої компанії, яка здатна надати сертифікат на свою продукцію. Що стосується встановлення натяжної стелі з тканини своїми руками, то при наявності необхідних інструментів і певного досвіду зробити це не так складно. Головне, чітко слідувати інструкції по монтажу і не поспішати.
Перелік матеріалів та інструментів:
- Поліестерне полотно або інший відповідний матеріал.
- Монтажні багети з кліпсою.
- Перфоратор або дриль. На вибір впливає матеріал виготовлення стін.
- Вимірювальні пристосування – рулетка, косинець, рівень, лінійка.
- Спеціальне пристосування для укладання полотна в багет.
- Набір шпателів, скребки, малярні щітки та валик.
Порядок роботи:
- Підготовка базової поверхні. Основа під тканинну систему не потребує попереднього вирівнювання. Головне, почистити його від всіх відшарованих фрагментів. Для видалення побілки чи фарби застосовують шкребок або спеціальні змивки. Шпалери бажано спочатку намочити, прибравши разом з ними залишки клею. Для заповнення тріщин, швів і западин застосовують алебастр або цементну шпаклівку. При наявності підвісних конструкцій їх необхідно повністю зняти, закривши отвори від шурупів шпаклівкою. Це дозволить на порядок збільшити звукоізоляцію стелі.
- Розмітка. Щоб досягти рівності та строгої горизонтальності нової обробки, потрібна ретельна розмітка по рівню. Найкраще застосувати лазерний рівень (при його відсутності зійде і бульбашковий). Точкою початку розмітки вибирають найнижчий кут. Відступ від базового перекриття повинен бути не менше 50 мм. Для нанесення горизонтальних ліній по двох суміжних стінах застосовують олівець або маркер. При переході на іншу сторону ставиться відмітка - в ідеалі розмітка повинна зійтися в одній точці.
- Встановлення багетів. У набір підвісної стелі з тканини зазвичай входять пластикові або алюмінієві направляючі для натяжних стель. На них є спеціальні пристосування – кліпси: при укладанні під них полотна потрібні шпатель або лопатка. Монтаж багетів здійснюється за попередньо нанесеною розміткою на дюбелі, саморізи. Для виготовлення отворів застосовують дриль або перфоратор. Оптимальна відстань між точками кріплення – 30-40 см.
- Облаштування застав під світильники. Щоб освітлювальні прилади трималися надійно, на ділянках їх монтажу робляться спеціальні підкладки (платформи або арматура).
- Підготовка полотна. Натяжна тканина надходить в рулоні та потребує викроювання за розміром приміщення. При цьому дають запас 200 мм з кожної сторони. Важливо врахувати, що еластичність тканинних полотен помітно поступається плівці ПВХ, тому розтягнути їх не вийде. Як правило, полотна зі спеціалізованого матеріалу купують з урахуванням ширини приміщення. Підрізування по довжині здійснюється за місцем роботи.
- Натягування тканини. Перед тим, як натягнути тканинну стелю, полотно потрібно розправити та вирівняти. Важливо, щоб у кожної зі сторін вийшов однаковий запас матеріалу. Зробивши відступ від кута на 50 см, проводять тимчасову фіксацію тканини в багеті з кроком 50-70 см. Натяг на цьому етапі поки що не проводиться. Процедуру кріплення найкраще починати з центральної зони коротких стін. Далі переходять на довгі, а кути заправляють в останню чергу. Для укладання матеріалу в направляючу використовується спеціальний закруглений шпатель.
- Підрізання та остаточна фіксація. По ходу підтягування тканини її потрібно вирівняти, надаючи певну пружність. Для підрізання зайвих частин використовують монтажний ніж або ножиці. Щоб уникнути пошкоджень полотна, під ніж під час обрізки підкладають широкий металевий шпатель. Тканину, що залишилася після підрізування, потрібно також заправити в направляючу.
- Монтаж декоративної планки. Щоб закрити зазор між багетом і стіною, після натягу полотна встановлюється декоративний плінтус.
- Встановлення освітлювальних приладів. Для цього тканину необхідно оснастити серією отворів потрібного діаметра. Щоб уникнути розриву тканини, кожен з отворів закріплюється монтажним кільцем. Його приклеюють таким чином, щоб досягти збігу центрів кільця і світильника. Після схоплювання кільця з тканиною залишки тканини всередині насадки потрібно акуратно вирізати.
- Налаштування висоти світильника. Її потрібно відрегулювати таким чином, щоб цоколь лампи опинився на одному рівні з декоративним стельовим покриттям. При підборі ламп рекомендується віддавати перевагу виробам потужністю не більше 60 Вт. Хорошим варіантом є галогенні лампи до 35 Вт: вони майже не гріються, що дозволяє уникнути деформації тканини.
Замість багетів при монтажі тканинної натяжної системи можна використовувати дерев'яні бруски, встановивши їх по периметру приміщення. В цьому випадку для фіксації тканини застосовують будівельний степлер. Щоб прикрити місця кріплення, підійде стельовий плінтус з поліуретану.
Облаштування драпірованих стель
Драпіровані полотна не потребують тугої натяжки, як гладкі системи. За задумом їх поверхня повинна бути вкрита хвилями та складками. Для отримання шатра тканину збирають у центрі приміщення. Рельєфне драпірування досягається за допомогою каркасної конструкції, яка дозволяє створювати вигини в потрібних місцях.
Перелік матеріалів та інструментів:
- Дерев'яний брусок 20х40 або 40х40 мм. На вибір конкретного варіанта впливають щільність і вага полотна, а також параметри приміщення.
- Дриль і набір свердел. Бруски необхідно закріпити до стін.
- Електролобзик і вимірювальні пристрої (рулетка, рівень, косинець).
- Тканинні полотна (один або кілька видів).
- Гумка або стрічка. Ці елементи дають можливість створювати рівні складки.
- Будівельний степлер.
- Декоративні фризи та поліуретан і дрібні кріпильні цвяхи.
При розрахунку розмірів полотна враховують конфігурацію драпірування. Зробити це не так просто. Щоб захистити себе від помилок, рекомендується виготовити ескіз обробки в масштабі. Далі, вирізавши з м'якого паперу імітації полотен, їх складають гармошкою зверху ескізу. Для створення великих складок потрібна щільна тканина. По боках залишається запас полотна для фіксації до багетів.
Підготовчі заходи перед драпіруванням в цілому нагадують аналогічну процедуру для натяжної системи. При використанні напівпрозорих тканин потрібно заздалегідь подбати, щоб базова основа мала однорідний (бажано – білий) колір. Стіни під напрямні бруски розмічаються також за описаним вище порядком.
Порядок драпірування:
- Підготовка та встановлення брусків. Для нарізування брусків за розміром використовується ножівка або електричний лобзик. Напрямні оснащують серією отворів з кроком 40-50 см: крізь них проводиться розмітка стін. Просвердливши у намічених точках отвори, забивають в них дюбелі. Це дає можливість прикрутити бруски на саморізи до стіни. Якщо проєкт передбачає створення складної стелі, бруски використовують для створення каркаса потрібної конфігурації.
- Розкрій тканини. Для облаштування простого поздовжнього драпірування дві протилежні сторони тканини оснащуються білизняною гумкою або шторною стрічкою. Після цього з'являється можливість збирати полотно рівними складками. Щоб спорудити імітацію купола, викроюють кілька тканинних шматків, рівних по ширині. Для досягнення оригінальності обробки нерідко практикується використання різнокольорових смуг. Одна частина смуги збирається, а друга органічно розподіляється по ширині сектора.
- Фіксація полотна. Для кріплення куточків тканини до бруска застосовують степлер: при цьому важливо досягти рівномірності в розподілі складок. При фіксації щільного полотнища по периметру також підійде степлер. Для тонкої тканини більш підходящим варіантом буде вузька дерев'яна планка, прибита до бруска дрібними цвяхами.
- Монтаж багета. Поліуретанові багети також необхідно кріпити на гвоздики або саморізи. Використовувати клей категорично не рекомендується, оскільки готові складки згодом розпрямляться. Встановивши плінтус, його можна пофарбувати в будь-який потрібний колір, використовуючи акрилову фарбу. При цьому потрібно бути обережним, щоб не забруднити тканину. Підфарбовуються також голівки цвяхів.
Як поклеїти тканину на стелю
Порядок роботи:
- Підготовка основи. Базову поверхню необхідно готувати дуже ретельно, бо на приклеєній тканині позначаться всі нерівності та дефекти. Підготовчі заходи в цьому випадку дуже нагадують підготовку під шпалери. Крім видалення старої обробки, тут знадобиться вирівнювання поверхні, шпаклювання, шліфування і нанесення ґрунтовки.
- Розкрій полотна. При виборі тканини необхідно віддавати перевагу матеріалам, що не дають усадку. Якщо виробник вказує можливість усадки понад 5%, полотно перед наклеюванням попередньо намочують і сушать праскою. Розрізаючи тканину на смуги, по краях залишають запас по 100 мм. Матеріал з великим малюнком потребуватиме ретельної підгонки окремих смуг. Готові шматки для зручності згортають в рулони. При наклеюванні їх надягають на стрижень і поступово розгортають. Працювати найкраще з напарником.
- Наклеювання. В якості монтажної суміші дозволяється застосовувати казеїновий клей, спеціальну мастику чи меблевий термоклей (він застигає тільки в результаті нагрівання). Для цього необхідно заздалегідь запастися будівельним феном. Приготування клею проводиться відповідно до інструкції. Для намазування на основу використовують валик. Після цього потрібно відразу прикласти тканинну смугу і розрівняти від складок і бульбашок повітря. Сусідня смуга укладається встик, з ретельним притисканням шва гумовим валиком. Шматки тканини, які завернулися на стіну, потрібно відрізати. Після того, як вся стеля заклеєна, роблять паузу на висихання.