Як зробити кріплення натяжної стелі до гіпсокартону – можливі варіанти

Зміст:

Специфіка фіксації натяжних стель на гіпсокартонній основі
Особливості натяжних стельових систем
Інструменти та матеріали
Комбінована дворівнева система
Використання закладних елементів
Коли стіни вже зашиті
Найпростіший спосіб кріплення натяжної стелі до гіпсокартону
Підсумок

Сучасні будівельні технології досить часто передбачають вирівнювання стін гіпсокартонними листами. Якщо в оформленому за цим принципом приміщенні буде вирішено застосувати натяжну стелю, для встановлення настінних профілів доведеться застосовувати спеціальні способи.

Специфіка фіксації натяжних стель на гіпсокартонні основі

Важливо розуміти, що мова йде про абсолютно різні за характеристиками конструкції, тому простими рішеннями тут обійтися не вдасться. Особливо добре це видно в процесі встановлення тієї та іншої системи: для цього застосовуються різні технологічні підходи. Гіпсокартонна плита є композитним матеріалом, що нагадує пиріг: два зовнішніх шари оточують з двох сторін мінеральний гіпсовий прошарок. Щоб встановити таку плиту, проводиться попередній монтаж настінного несучого каркаса. Для його виготовлення застосовують оцинкований металевий профіль, на який кріплять листи гіпсокартону.

Популярність подібної обробки індивідуального житла пояснюється наступними моментами:

• Можливість відносно швидко отримати рівну поверхню для подальшої обробки. Це дає можливість обійтися при усуненні нерівностей і дефектів будівництва без трудомісткої штукатурки, на висихання якої йде чимало часу.
• Поверх гіпсокартонної плити на стіні або стелі можна використовувати практично будь-який вид фінішної обробки. Це дає широкий простір для особистої творчості й втілення оригінальних дизайнерських рішень.
• Простота реалізації дозволяє впоратися з цим завданням будь-якому починаючому майстрові. Головне – точно слідувати рекомендаціям з монтажу гіпсокартонних інструкцій.

Як показує практика, кріплення натяжної стелі до гіпсокартону застосовують у двох ситуаціях:

1. Коли житлова квартира чи кімната в новому будинку не має ніякої внутрішньої обробки. Зазвичай це виражається в дуже кострубатих стінах і стелях. Щоб максимально швидко зробити ремонт, простіше поверх необроблених поверхонь облаштувати гіпсокартонну обшивку. Після цього можна відразу ж приступати до фінішного оформлення приміщення, включаючи кріплення натяжної стелі до стіни з гіпсокартону.
2. В окремих проєктах згідно з дизайном приміщень присутні багаторівневі стельові системи з декоративним підсвічуванням. Це передбачає монтаж по периметру кімнати профільного металевого каркаса, який надалі обшивається гіпсокартонними плитами. В якості верхньої базової основи в такому випадку часто застосовують натяжні полотна, для фіксації яких використовується затискний профіль. Його кріплять поверх встановленого уздовж всіх стін спеціального короба з гіпсокартону.

В окремих випадках у залізобетонних або цегляних будівлях використовуються проміжні гіпсокартонні перегородки. Як результат, три стіни володіють більшою міцністю, ніж четверта. У такій ситуації при кріпленні профілю для натяжної стелі на бетонну і цегляну стіну використовуються звичайні дюбелі. Гіпсокартонна стіна потребує особливого підходу.

Особливості натяжних стельових систем

Головною перевагою тканинних і вінілових натяжних стель є можливість швидкого отримання ідеально рівної стельової поверхні. При цьому початковий стан чорнової основи практично не має значення, оскільки декоративне полотно повністю закриває всі вади. Отримана поверхня не має ніяких видимих щілин, проміжків і стиків. Додаткова обробка тут не потрібна з причини високих естетичних характеристик матеріалу. Хоча ціни на подібні системи досить високі, проте це не заважає зростанню популярності натяжних стель в якості чистової обробки квартир.

У складі натяжної конструкції є металевий або пластиковий монтажний профіль, яким оснащують весь периметр стін в приміщенні. Його намагаються встановлювати якомога ближче до бетонного стельового перекриття. Спосіб фіксації полотна та специфіка конструкції є основними критеріями класифікації несучих профілів. Вони бувають гарпунними, кулачковими, клиновими та штапиковими. В цілому монтаж будь-якого різновиду має багато схожого.

Монтаж натяжної стельової системи здійснюється наступним чином:

• По периметру стін наноситься горизонтальна розмітка, яка буде служити орієнтиром при встановленні несучого профілю. Для зручності рекомендується використовувати лазерний рівень. При його відсутності підійде звичайний будівельний гідрорівень.
• Встановлюючи несучий профіль, необхідно домагатися строгої горизонтальності. Ніяких плавних вигинів на прямих ділянках бути не повинно, не кажучи вже про різкі злами на з'єднувальних ділянках.
• Щоб надійно зафіксувати профіль на капітальну несучу стіну, рекомендується використовувати розтискні дюбелі з пластику і саморізи 4,5х60 мм. Оптимальний крок кріплення – 15-20 см.
  

  Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

• Перед встановленням плівкове полотнище делікатно розгортають і підвішують за кути на профільну планку, використовуючи для цього тимчасові зачепи. У разі занадто низького провисання матеріалу для додаткового кріплення підійдуть тимчасові затискачі, зовні схожі на великі прищіпки.
• Особливістю ПВХ плівок є термоусадкові характеристики. Як наслідок, перед натягом їх потрібно розігріти по всій площі до температури +50-60 градусів. Для цього зазвичай використовують електричну або газову теплову гармату.
• Тканинні покриття монтуються без попереднього нагрівання: процедура стартує одразу ж після монтажу профільного каркаса.
• Надавши вініловій плівці потрібну температуру, починають кріпильні процедури. Місцем старту фіксації полотна до несучого профілю є центральна частина короткої сторони приміщення.
• Після кріплення двох протилежних кутів на короткій стіні, переходять до укладання в профіль по довгій стороні.
• По завершенню встановлення полотнища всередину по всій протяжності профільної конструкції поверхня може мати невеликі складки. Це не є дефектом: по ходу охолодження матеріалу подібні вади поступово зникнуть завдяки еластичності плівки.
• По завершенні встановлення полотна пази несучого профілю по всій протяжності оснащуються пластиковими накладками, що нагадують по виду декоративний плінтус. Це дозволяє замаскувати проміжки між стінами та замикаючі конструкції натяжного полотна. В результаті приміщення набуває закінчений зовнішній вигляд.

Тканинні стелі не мають термоусадочних характеристик, що дозволяє при їх установці використовувати штапиковий несучий профіль. Як результат, ступінь натягу натяжного полотна в міру його встановлення можна регулювати. Тканинне натяжне полотно потребує на порядок більшого зусилля при встановленні, якщо порівнювати його з ПВХ плівкою.

Інструменти та матеріали

Монтаж натяжної стелі на гіпсокартонні стіни включає в себе дві абсолютно різні технологічні операції. Насамперед проводиться облаштування несучого каркаса та кріплення на нього гіпсокартонних листів. Далі здійснюється встановлення несучого профілю, з подальшим натягом декоративного стельового матеріалу. Визначаючись з інструментами та матеріалами для роботи, важливо врахувати специфічні потреби як тієї, так й іншої технології.

Перелік необхідних інструментів і матеріалів:

1. Електричний перфоратор і набір свердел на 6-12 мм. З його допомогою будуть пророблятися отвори в бетонних стінах і стельовому перекритті. Якщо для зведення будинку використовувалася цегла, замість перфоратора можна застосувати потужний ударний дриль. Головне - застосовувати при цьому спеціальні побідитові свердла.
2. Шурупокрут. Найбільш зручними вважаються акумуляторні моделі, за допомогою яких можна швидко закручувати саморізи. У процесі роботи таких операцій знадобиться дуже багато.
3. Газова або електрична теплова гармата. З її допомогою розігрівають натяжну ПВХ плівку. Підбираючи відповідний варіант, слід враховувати значні витрати електроенергії при роботі електрообладнання. Для роботи газової гармати буде потрібний балон скрапленого природного газу.
4. Стрем'янка або будівельний козел. Будь-яку стельову обробку доводиться здійснювати на висоті, для чого буде потрібна міцна основа під ногами. Як варіант, можна використовувати міцний стіл потрібної висоти.
5. Набір ручних інструментів. Він складається з молотка, фігурної викрутки, плоскої викрутки, набору металевих шпателів, гострого будівельного ножа, плоскогубців, рубанка для обробки торцевих частин і ножівки по металу.
6. Вимірювальні пристосування – металева лінійка довжиною 1 м, рулетка довжиною від 5 м, будівельний рівень і великий косинець.
7. Гіпсокартонні плити, укомплектовані потрібною кількістю металевих профілів. З них буде виготовлений каркас.
8. Кріпильні елементи. Маються на увазі краби, шурупи, кляймери та т. п.
9. Набір натяжної стелі. Він включає в себе декоративне полотно, несучі профілі із сталі або пластику, пластикові декоративні заглушки, спеціальні кільця для прокладання комунікацій.

Визначаючись з несучим профілем і замикаючим механізмом, найкраще скористатися порадою фахівців фірми з реалізації комплектуючих для натяжних стельових систем. Перед цим треба добре виміряти приміщення і зробити попередні креслення розташування стельової конструкції. Маючи на руках цю інформацію, представники компанії допоможуть підібрати потрібну вам модифікацію профілю і кріпильного механізму, враховуючи специфіку приміщення.

Комбінована дворівнева система

Застосування гіпсокартонних листів не обмежується лише вирівнюванням нерівних підстав. З їх допомогою часто облаштовуються оригінальні дизайнерські конструкції, що мають дуже хитромудру форму. До таких систем відносять багаторівневі підвісні стелі, що мають вбудоване освітлення або ажурне підсвічування по контуру. В якості прикладу встановлення натяжних стель на гіпсокартонні стіни можна розглянути простий монтаж дворівневої конструкції на основі прямокутного короба по периметру приміщення.

Робота реалізується в кілька етапів:

1. Насамперед розраховують глибину декоративної стелі. Для цього заміряють дистанцію між основним перекриттям і нижньою точкою гіпсокартонної конструкції.
2. Цей параметр переносять на стіну, взявши за точку відліку нижній зріз перекриття. Орієнтуючись на цю саму висоту, по гідравлічному або лазерному рівню відбивають горизонтальну лінію по всьому периметру.
3. Уздовж відміток на стіні проводиться монтаж нижнього горизонтального профілю для укладання гіпсокартону. Кріпильними елементами в такому випадку виступають пластикові дюбелі та оцинковані саморізи 4,5х60 мм
4. Вирахувавши ширину декоративного короба, використовують цей розмір для нанесення на стелі чотирьох розмічувальних напрямних паралельно стінам. Дистанція між ними повинна збігатися.
5. Укладання горизонтальної профільної планки проводять відносно внутрішньої сторони розмітки. За крок розташування сусідніх точок фіксації береться показник 40-50 см.
6. Далі здійснюють нарізування двох різновидів ідентичних вертикальних і горизонтальних перемичок. В якості заготовки використовують стіновий профіль. Для розрахунку числа перемичок кожного з різновидів потрібно помножити довжину периметра на 0,6.
7. Параметр довжини вертикальних елементів повинен відповідати глибині декоративної конструкції. Довжину горизонтальних перемичок вираховують по ширині гіпсокартонного короба.
8. Для фіксації горизонтальних поперечних елементів на стіновий профіль використовують консольний принцип. Кут між елементами повинен становити 90 градусів, крок встановлення – 60 см.
9. Вільні кінці поперечок служать для фіксації 4-х поздовжніх горизонтальних профілів. Місця їх з'єднання утворюють внутрішні кути майбутнього короба, який має вигляд підвішеного в повітрі прямокутника.
10. Для кріплення цієї конструкції зі стельовою профільною планкою використовуються вертикальні перемички. В результаті вдається отримати замкнутий об'ємний каркас для стельового короба.
11. Далі проводиться розрахунок дистанції від чорнової стелі до декоративної натяжної поверхні. Саме на цьому рівні на вертикальні стійки проводиться фіксація цілісного горизонтального профілю по всій протяжності внутрішнього периметра гіпсокартонного короба.
12. Далі здійснюють обшивку несучого каркаса гіпсокартонними листами. До фінішної обробки можна приступати відразу.
13. Перед тим, як кріпити натяжну стелю до гіпсокартону, необхідно досягти точного потрапляння саморізів по всій довжині в металевий профіль. При цьому забороняється, щоб вони були загорнуті виключно у гіпсокартон. Річ у тому, що самі по собі ці плити не дуже міцні, і під дією постійного натягу шурупи можуть поступово повилазити.
14. По завершенню фіксації несучого профілю переходять до натягнення декоративного полотна.

У разі облаштування багаторівневої конструкції, яка має вбудоване освітлення, контражурні світильники або оптоволоконну декоративну підсвітку, прокладку необхідних комунікацій краще зробити до початку обшивання гіпсокартонними листами.

Використання закладних елементів

У разі використання однорівневих натяжних систем ділянки примикання до гіпсокартонних стін мають кут 90 градусів. Новачок може визнати такий варіант простішим для реалізації. Насправді це далеко не так, враховуючи меншу жорсткість і більш низькі опорні здібності гіпсокартону, у порівнянні із залізобетонними або цегляними стінами. Натягування полотна супроводжується прикладанням значних зусиль, що може викликати зрозумілі сумніви в міцності кріплення натяжної стелі до гіпсокартонного короба.

Проте такі варіанти часто і успішно реалізуються при оформленні житлових і офісних приміщень. Щоб зробити таку конструкцію надійною, використовуються спеціальні технології. Одна з них – використання закладних під натяжну стелю в гіпсокартоні.

Порядок роботи:

1. Перший етап монтажу реалізується в точному узгодженні із загальноприйнятими нормами.
2. По завершенні облаштування каркасної конструкції проводиться встановлення в її верхній області спеціальних закладних елементів. Вони забезпечать можливість надійного монтажу натяжної стелі гіпсокартонні стіни.
3. Якщо обробка проводиться у житловому приміщенні невеликій площі, для виготовлення закладних використовують металевий оцинкований профіль для гіпсокартону. Якщо площа кімнати велика, то рекомендується застосовувати дерев'яні бруски перетином від 60 мм.
4. Висота встановлення закладного елемента визначається таким чином, щоб досягти позиціонування нижньої крайки на одному рівні з декоративною поверхнею натяжної конструкції.
5. При використанні для виготовлення застави платформи горизонтальних стійок з металевого профілю, необхідно обов'язково фіксувати перемичку у двох точках на вертикальний профіль.
6. Застосування дерев'яної застави вимагає того, що кожна з перемичок повинна бути зафіксована до капітальної стіни у двох точках. В якості кріплень тут використовують розтискні дюбелі, сантехнічні гвинти.
7. По завершенню монтажу закладних для натяжної стелі в гіпсокартоні по вершечках усіх стін, переходять до обшивання каркаса та подальших фінішних заходів.
8. Коли обробка буде завершена, на потрібному рівні встановлюють несучі профілі (фризи) для фіксації натяжного полотна. Профілі найзручніше кріпити саморізами по дереву або металу 6х60 мм.

Для рівномірного розподілу зусиль на виривання по всій площі закладного елемента, кріпильні шурупи вкручують на відстані не більше ніж 100-150 мм. На всіх кутових ділянках приміщення і стиках несучого профілю саморізи встановлюються в межах 20 мм від торця профілю.

Коли стіни вже зашиті

Буває так, що бажання оформити приміщення натяжними стелями приходить власникам будинку вже після влаштування гіпсокартонних стін. Кріплення натяжної стелі до стіни в такому випадку потребує особливого підходу.

Опис технології, як кріпляться натяжні стелі до гіпсокартону:

• Все починається з перевірки міцності кріплення гіпсокартонних плит на чорнову основу. У першу чергу це стосується верхньої області стіни, по всій довжині приміщення. Діяти треба акуратно, враховуючи хиткість панелей.
• В процесі огляду необхідно звернути увагу не тільки на надійність фіксації гіпсокартонних листів, але на й правильність монтажу каркаса. Обстежуючи конструкцію, помічають всі перегини, нещільне прилягання, деренчання, наявність тріщин, механічних пошкоджень і розшарувань гіпсокартону. Всі виявлені дефекти усувають.
• Як показує практика, ступінь опірності динамічних навантажень стандартних саморізів, занурених у гіпсокартон, досить низька. Тому кріпити несучий профіль рекомендується тільки за допомогою розтискних анкерів із сталі або пластику. У цьому відношенні дуже добре себе зарекомендували розтискні анкери MOLA 5х13, в комбінації з профільними шурупами М5. Ще один хороший варіант – розтискні пластикові анкери OLA 8х13, оснащені профільними саморізами 3,5х60 мм Подібна фіксація зазвичай застосовується в тих випадках, коли каркас обшитий одношаровими гіпсокартонними плитами товщиною від 12,5 мм.
• Встановлюючи планку для натяжної стелі, краще використовувати часту посадку розтискних анкерів: рекомендований крок вкручування – 10 см.
• Щоб зробити кріплення максимально надійним, при посадці анкерів потрібно намагатися потрапити у кожну вертикальну стійку несучої конструкції.
• Для визначення точного місця, де знаходиться вертикальний профіль за гіпсокартонною обшивкою, часто користуються портативним металошукачем або спеціальною функцією смартфона. Гарним варіантом пошуку стійки виступає потужний постійний магніт.
• Ще один спосіб встановлення натяжних стель на гіпсокартон – замінити стіновий профіль стельовим несучим профілем. Зазвичай на них застосовується ідентичний затискний механізм. При цьому фіксація відбувається не до стінових панелей, а безпосередньо до капітального перекриття.
• Чорнова стеля іноді містить значні перепади та кривизни. У такій ситуації профільну планку фіксують за допомогою дистанційної дерев'яної прокладки. Для її виготовлення використовують товсту нешироку дошку або дерев'яний брус. Цей самий спосіб підійде в ситуації, коли занадто високі стелі хочуть максимально занизити, щоб зробити приміщення затишнішим.

Важливо не забувати, що встановлення натяжного полотна з тканини забирає на порядок більше зусиль. З цього випливає, що всі вищеописані способи, як кріпити багет до гіпсокартону, можна використовувати тільки відносно до декоративних ПВХ плівок. Щоб кріплення багета для натяжних стель до гіпсокартону було надійним, обшивку каркаса виконують тільки листами товщиною від 12,5 мм.

Найпростіший спосіб кріплення натяжної стелі до гіпсокартону

У тих випадках, коли робота виконується новачками, можна скористатися найпростішим варіантом встановлення натяжної стелі на гіпсокартонну стелю. Як відомо, проміжок між чорновою і декоративною поверхнею стельової системи не може бути менш як 35 мм. Якщо архітектура приміщення не має ніяких аномальних відхилень, то при встановленні несучого профілю на гіпсокартонну обшивку цілком реально посадити всі кріпильні шурупи до металевої стельової напрямної. Цей міцний і надійний елемент відмінно справляється з роллю застави підкладки по ходу реалізації монтажу гіпсокартону під натяжну стелю.

Підсумок

Щоб встановити натяжні стелі на гіпсокартонну стелю, існує кілька способів. Вибір конкретного варіанта залежить від майстерності виконавця, специфіки облаштовуваної конструкції та особливостей приміщення. Стик натяжної стелі та гіпсокартону виходить максимально надійним в тому випадку, якщо рішення про використання натяжної системи приймається до початку обшивки стін.