Як зробити гідроізоляцію стелі у квартирі – варіанти гідроізоляції різними матеріалами
Зміст:
Навіщо робити гідроізоляцію
Методи гідроізоляції стель
Застосування складів на бітумній або полімерній основі
Цементно-полімерна штукатурка
Проникаюча гідроізоляція стельова
Натяжні стельові системи
Технологія виконання бітумної ізоляції
Створення цементно-полімерної гідроізоляції
Процес облаштування проникаючої гідроізоляції
Облаштування натяжних систем
Попри те, що гідроізоляція стелі не належить до обов'язкових робіт при будівництві об'єктів нерухомості, вона буває необхідною для захисту дорогої обробки та меблів від можливих протікань. Використовувати при цьому потрібно якісні та сучасні матеріали, здатні забезпечити необхідний результат.
Вибір методу, як зробити гідроізоляцію стелі, залежить від фінансових можливостей власника нерухомості та особливостей облаштовуваного приміщення. Головне - при проведенні даного виду робіт суворо дотримуватися технології, й тоді ніяка прикра випадковість не зіпсує зроблений ремонт, предмети інтер'єру та настрій.
Навіщо робити гідроізоляцію
Відповідно до будівельних норм, герметизацію стель здійснюють шляхом гідроізоляції підлоги в приміщеннях, де велика ймовірність протікання. Для цієї мети використовують рулонні матеріали - руберойд, склоізол, а також полімерну або бітумну мастики.
Якщо гідроізоляція виконана згідно з правилами, вона здатна захистити стелю поверху, розташованого нижче, від негативного впливу вологи. Але не всі будівлі відповідають даній вимозі. Якість ізоляції спочатку може не відповідати будівельним нормам або прийти в непридатність через час.
Тому, якщо немає впевненості в тому, що перекриття знаходяться в належному стані, бажано зробити у квартирі гідроізоляцію стелі одним з нижченаведених способів.
Захищати перекриття потрібно в певних випадках:
- коли квартира знаходиться на найвищому поверсі будівлі старої споруди, оскільки у них покрівля виявляється часто пошкодженою та опади проникають в житлові кімнати через горище;
- якщо живуть нагорі сусіди, які допускають витікання води;
- на лоджії, коли розташований згори балкон не ізольований від опадів;
- у вологому приміщенні при погано функціонуючій вентиляції та конденсації вологи на стельовій поверхні.
Найчастіше гідроізоляцію стелі роблять у ванній кімнаті, санвузлі та на кухні. Слід враховувати, що вода у разі сильного затоплення може проникати в порожнини перекриття і по них переміщатися в інші приміщення. Тому кращим рішенням буде ізоляція стелі в усіх кімнатах, в результаті чого при затопленні не постраждають ані меблі, ані дорога обробка, й в електропроводці не відбудеться коротке замикання.
Методи гідроізоляції стель
Не кожен спосіб облаштування гідроізоляції підійде для стелі. Наприклад, рулонна продукція володіє необхідними захисними якостями, але її складно кріпити на стельовій поверхні та в найневідповідніший момент вона може відвалитися. Крім цього подальше виконання оздоблювальних робіт здійснювати буде складно. Тому цей варіант використовують рідко.
Для гідроізоляції стель зазвичай застосовують:
- штукатурку з полімерними добавками, що володіють вологостійкістю;
- проникаючу ізоляцію, яка знижує водопроникність бетону;
- обмазочні склади на полімерній або бітумній основі;
- натяжні стельові конструкції з полівінілхлоридних полотен.
Знання плюсів і мінусів перерахованих вище методів допоможе здійснити правильний вибір.
Застосування складів на бітумній або полімерній основі
Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.
Цей спосіб, використовуваний для стін, підлоги, фундаменту полягає в наступному: на підготовлену основу укладають готову мастику для стелі, яка володіє водовідштовхувальними якостями. Після висихання на поверхні утворюється міцна волого- та паропроникна плівка.
У цього методу є ряд переваг:
- невисока вартість;
- нескладна технологія нанесення;
- широкий асортимент обмазувальної гідроізоляції.
Не можна не сказати про мінуси:
- погіршення парообміну в приміщенні, в результаті чого потрібна надійна витяжна вентиляція;
- у разі протікання вода збирається всередині перекриття, що в підсумку призводить до погіршення адгезії, руйнівних процесів у бетоні та розмноження грибка та цвілі;
- в основному у мастик темний відтінок і при необхідності подальшого фарбування у світлі кольори буде потрібно додаткове оштукатурювання.
Можна використовувати ці матеріали при створенні підвісних конструкцій, але за умови забезпечення вентилювання проміжку між перекриттям і чистовою поверхнею.Застосовують обмазувальну ізоляцію для бетонних поверхонь лоджій і балконів з провітрюваною верхньою стороною перекриттів, а також у ванних або санвузлах з метою недопущення появи конденсату. В обов'язковому порядку буде потрібно створення примусової вентиляції.
Для стель з деревини застосовують речовини на латексній основі з додаванням антибіотиків, що додають матеріалу вологостійкість та захищають від гниття і комах.
Цементно-полімерна штукатурка
Одним з видів обмазувальної ізоляції є сухі суміші, у яких в складі є цемент та полімерні добавки, які є перешкодою від проникнення вологи. Їх розводять по аналогії з цементно-піщаною сумішшю, а для обробки стелі використовують стандартну технологію. Після висихання з'являється вологонепроникний шар.
Переваги методу:
- доступна ціна;
- використання у будь-яких приміщеннях;
- забезпечення парообміну та комфортного мікроклімату;
- застосування під різні види оздоблення.
Мінуси:
- у разі протікання в перекритті залишається вода й з цієї причини штукатурка починає відпадати;
- під чистову обробку потрібно наносити вирівнювальний шар вологостійкої шпаклівки.
Сферою застосування такого виду штукатурки є вологі та сухі приміщення, вона не є перешкодою для виведення пари та не сприяє появі конденсату. Оштукатурену стельову поверхню обклеюють шпалерами, фарбують, прикріплюють до неї підвісну стелю або натяжні системи. До нанесення штукатурки всі тріщини та інші дефекти слід закрити, щоб не допустити проникнення рідини.
Проникаюча гідроізоляція стельова
За рахунок того, що гідроізоляція глибокого проникнення для стелі у квартирі має здатність потрапляти в товщу перекриттів і заповнювати пори бетону нерозчинними кристалогідратами, вони набувають водонепроникність по всій товщині.
Спочатку суміш розводять водою до густоти сметани, потім наносять тонким шаром на попередньо зволожену стельову поверхню і просушують. У разі потрапляння вологи на стелю її водопроникність підвищується, оскільки в таких умовах кристалогідрати починають рости більш активно.
Плюси цього способу:
- він підходить для різних приміщень, оскільки не погіршує парообмін;
- не допускає застою вологи в перекриттях з бетону, а зв'язує її в складні з'єднання;
- дозволяє проводити подальшу обробку;
- з часом водонепроникність і міцність перекриттів збільшується.
Недолік у нього єдиний - висока вартість. На обробку всієї стелі буде потрібна значна сума грошей. Але витрати окупляться, оскільки перекриття для води стає абсолютно непроникним. В цьому випадку для усунення тріщин і швів застосовують аналогічні ремонтні суміші.
Натяжні стельові системи
Даний спосіб гідроізоляції передбачає використання натяжних полотен з ПВХ, здатних витримати до 100 літрів рідини на один «квадрат» плівки. Вони відрізняються високим ступенем еластичності, тому розтягуються й утримують воду, внаслідок чого на стельовій поверхні можна побачити величезну «краплю», яка звисає. Коли протікання вдалося усунути, рідину, яка зібралася в полотні відкачують, та полотнище набуває колишню форму.
Переваги цього методу:
- створення надійної перепони від води та конденсату;
- можливість забезпечити гідроізоляцію стелі у ванній, в кімнатах і кухні;
- величезний вибір колірних рішень і фактур, що дозволяє не тільки забезпечити ізоляцію, але й зробити будь-яку фінішну обробку.
Недоліки методу наступні:
- зниження висоти стелі не менше ніж на 5 сантиметрів, тому натяжні системи для низьких кімнат не рекомендуються;
- неможливість встановлення на балконах – ПВХ матеріал в умовах низьких температур покривається тріщинами та деформується;
- при самостійному монтажі є необхідність у наявності особливих навичок та інструментів – в іншому випадку потрібно скористатися послугами спеціалістів;
- високі фінансові витрати, особливо при значній площі.
Натяжні стелі одночасно розв'язують дві задачі:
- гідроізолюють перекриття;
- є ефектним способом оздоблення.
Технологія виконання бітумної ізоляції
Для реалізації даного способу застосовують бітумно-полімерні емульсії, такі як, наприклад, мастика Ceresit CP43, а також бітумно-каучукові суміші Техноніколь. Їх використовують, якщо ймовірність виникнення протікання незначна або коли з верхнього боку плити перекриття проведена якісна ізоляція від вологи.
Наносять обмазувальну гідроізоляцію для герметизації стелі в певній послідовності:
- Підготовка стельової поверхні. Роботу починають з видалення старого покриття з площини стелі та верхньої ділянки стін на 15-20 сантиметрів. Для змивання побілки чи фарби застосовують спеціальні склади. Їх також можна намочити водою і зчистити шпателем. Залишки фарби видаляють чистою водою, в яку додають рідку речовину з ПАР. Можна також використати звичайний засіб для миття посуду. Стельові шпалери або плитку прибирають повністю, залишки клейового складу зчищають шпателем. Натяжні або підвісні системи демонтують.
- Усунення тріщин, швів і щілин. Для цього користуються шпаклівкою або цементною штукатуркою. Їх наносять ретельно, особливо в місцях між стелею і стінами, оскільки протікання тут зустрічаються найчастіше.
- Ґрунтування. Поверхню просушують і наносять на неї ґрунтовку відповідно до рекомендацій виробника обмазувальної ізоляції, для чого користуються валиком, пензлем або розпилювачем і дають складу висохнути протягом часу, прописаного на пакуванні.
- Використання обмазувальної рідини. Для цього користуються широким пензлем. Стартовий шар наносять і розмазують тонко згідно з напрямом швів, що покращує адгезію. Шви та стики повністю заповнюють розчином. Складом обробляють стелю і стіни, накладаючи смугою шириною 15-20 сантиметрів, починаючи від стельової площини. Шар просушують й інший наносять перпендикулярно першому, після чого дають йому висохнути.
Створення цементно-полімерної гідроізоляції
Склади, застосовувані для такої ізоляції з метою захисту стелі від протікання, виробляють як у вигляді сухих сумішей (наприклад, Bergauf Hydrostop), так і готових складів (AKZO NOBEL HydroStop). Їх допустимо застосовувати в приміщеннях з будь-яким рівнем вологості.
Технологія нанесення на стелю даного виду гідроізоляції ізоляції виглядає наступним чином:
- Підготовка стельової поверхні. Застаріле покриття знімають повністю або змивають, як було описано вище. Якщо є плями іржі, жиру та інших забруднень, їх відчищають будь-яким засобом, який підходить для цього, і потім промивають водою.
- Вирівнювання перекриття і нанесення ґрунтовки. Всі тріщини, порожнини та шви вирівнюють цементно-піщаною сумішшю. Поверхню потрібно ґрунтувати складом, який рекомендує виробник. Якщо використовується Bergauf PRIMER, тоді його застосовують в один-два шари.
- Використання армувальної сітки. Коли у перекриття гладка поверхня або вона кришиться, тоді слід застосувати спеціальну сітку з дрібними осередками. Її закріплюють за допомогою дюбелів з проміжком від 20 до 30 сантиметрів. Сітка не повинна провисати.
- Приготування складу. Потрібно суху суміш розвести до необхідної консистенції згідно з рекомендаціями виробника. Якщо склад придбаний в готовому стані, його перед застосуванням достатньо буде перемішати. Для зволоження стелі користуються пензлем або пульверизатором.
- Створення гідроізоляції. Підготовлену суміш наносять валиком, пензлем або широким шпателем, що залежить від того, яку товщину ізоляції необхідно отримати. Допускається укладання в декілька шарів, але за умови, що кожен з них буде просушений за 6-12 годин. Через добу стельова площина готова до проведення подальшої обробки.
Процес облаштування проникаючої гідроізоляції
Більш надійним варіантом вважається гідроізоляція стелі зсередини, що забезпечує абсолютну водонепроникність бетонних перекриттів. Незалежно від шляху проникнення рідини, вона виявляється зв'язаною у нерозчинні кристалогідрати. Це обставина запобігає руйнуванню бетону і утворенню цвілі.
Проникаючу ізоляцію реалізують у вигляді сухих сумішей, що містять портландцемент і дрібнозернистий пісок з хімічними добавками, наприклад Лахту, Гідротекс та аналогічні суміші.
Принцип їх дії такий:
- Потрапивши на зволожену поверхню, компоненти розчину вступають в реакцію з молекулами води та бетоном.
- У підсумку в порах починається ріст кристалів, що мають досить великий розмір, щоб запобігти проникненню крапель води. Але водночас вони не перешкоджають процесу парообміну.
- Коли починають намокати наступні шари бетону, зростання кристалів поновлюється. У результаті даного процесу вони поступово заповнюють всю товщину перекриття.
Процес нанесення проникаючої ізоляції на стелю складається з таких етапів:
- Видалення старого покриття. Зі стелі прибирають залишки фарби, побілки або інших оздоблювальних покриттів. Виводять плями іржі та жиру.
- Розшивання швів. Тріщини та шви потрібно розшити на ширину приблизно 20 міліметрів. Ділянки поверхні, що відрізняються слабким зчепленням з перекриттям, видаляють за допомогою перфоратора.
- Зачистка стельової площини. Перекриття зачищають з метою оголення бетонних пір. Для цього можна використовувати металеву щітку, насадку на дриль або застосувати хімічний метод, що передбачає використання особливих складів, таких як Хімфрез. Щоб видалити пил, користуються порохотягом.
- Укладання проникаючої ізоляції. Суху суміш розводять згідно з інструкцією виробника. Тріщини та щілини кілька разів ретельно змочують водою з пульверизатора, щоб рідина вбралася максимально глибоко. Суміш наносять шаром товщиною 1-1,5 міліметра за допомогою пензля. Через кілька годин поверхню знову зволожують і створюють наступний шар аналогічної товщини.
- Усунення дефектів на стелі. Для закладення тріщин і швів потрібен спеціальний розчин від тієї самої торгової марки, що і основний гідроізоляційний склад. Він відрізняється товщиною шару, що наноситься, і здатністю повністю заповнювати великі дефекти. Ремонтну суміш розводять згідно з інструкцією на пакуванні. Далі у зволожені тріщини пензлем укладають основний розчин тонким шаром. Всі дефекти наповнюють ремонтною сумішшю і висушують. Потім ще раз обробляють основним розчином для гідроізоляції.
- Завершальна обробка. Протягом 2-3 діб стелю постійно зволожують з розпилювача, а потім просушують протягом 72 годин. Після цього приступають до подальшої обробки.