Зміст:
Необхідність підрізування плінтусів
Стельові плінтуси – це спеціальні деталі, призначені для візуального розділення стін зі стелею, а також для маскування стику між ними. Такі плінтуси використовуються практично повсюдно і добре доповнюють інтер'єр приміщення. Монтаж плінтусів досить простий, але має ряд нюансів, наприклад, для з'єднання окремих деталей потрібно правильно їх відрізати. Про те, як правильно обрізати стельовий плінтус, і піде мова в даній статті.
Встановлення стельових плінтусів (інша назва – жолобники) повинна виконуватися за правильною технологією. Втім, ніяких складнощів в ній немає – переважна більшість жолобників монтується за допомогою клею. Достатньо лише правильно промазати виріб і потримати його на потрібному місці деякий час.
А от з тим, як правильно обрізати стельовий плінтус в кутах, виникають питання. При облаштуванні стелі завжди є необхідність обробляти кути – але їх значення може мати як стандартне значення (наприклад, прямий кут), так і певне відхилення. Останній варіант можливий у тому випадку, якщо кімната має складну форму, або ж якщо при ремонті не було можливості її вирівняти.
Жолобники повинні стикуватися ідеально рівно, незалежно від кутів приміщення. До того ж нерідко доводиться нарізати плінтуси по зовнішніх кутах. Щоб правильно провести таку роботу, потрібно запастися відповідними інструментами та розібратися в тому, як різати кути стельового плінтуса в домашніх умовах.
Для виготовлення стельових плінтусів використовуються наступні матеріали:
У кожного варіанту є ряд характерних особливостей, тому їх потрібно розглядати окремо.
Жолобники з пінопласту – це один з найдешевших варіантів. Втім, перевага у вигляді низької вартості компенсується великою кількістю недоліків. Зокрема, пінопласт сам по собі є досить тонким і м'яким матеріалом, які дуже легко зламати. Навіть якщо просто стиснути такий виріб в руці, він може деформуватися.
Внаслідок низької міцності обробляти пінопластові плінтуси дуже складно. Якщо досвіду нарізання таких деталей мало, то більша їх частина в процесі роботи прийде в непридатність, тому вся вигода від дешевизни плінтусів буде знівельована. Для нарізки пінопластових жолобників зазвичай використовується ножівка або добре заточений ніж.
УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.
За великим рахунком, пінополістирол – це різновид пінопласту, яка має підвищений запас міцності. Вартість виробів з екструдованого пінополістиролу трохи вище в порівнянні з пінопластом, але й надійність подібних плінтусів набагато вище. Зламати таку деталь вже проблематично.
Для нарізки пінополістирольних плінтусів потрібно будь-який гострий інструмент, на кшталт будівельного ножа або ножівки. Завдяки високій міцності працювати з такими виробами набагато легше – вони в процесі роботи практично не ламаються і не деформуються. Відходів в кінцевому підсумку буде менше.
Плінтуси з поліуретану – це найдорожчі вироби. Висока вартість обумовлюється великою кількістю переваг, серед яких – відмінна стійкість до вологи, висока механічна міцність, надійність та еластичність. Для більшості ситуацій такий варіант буде оптимальним.
Втім, є й винятки – поліуретан погано витримує перепади температур. Якщо розташувати такі плінтуси на кухні в районі плити, то з часом поліуретан деформується й розтріскується. Нарізка таких жолобників виконується спеціальним ножем, причому ніяких ускладнень в процесі роботи не виникає.
Стельові плінтуси з дерева відрізняються від аналогів. Деревина має досить велику вагу, що позначається на масі виробів з неї. Плінтуси в результаті виходять досить щільними, дуже стійкими до механічних пошкоджень і твердими, що дозволяє не боятися випадкової деформації при монтажі або нарізці.
Щоб підрізати жолобник з дерева, найкраще взяти ножівку з дрібними зубцями, призначену спеціально для тонкої роботи з даним матеріалом. Втім, непоганим варіантом буде і якісне полотно по металу.
Щоб не займатися обрізанням стельових плінтусів самостійно, можна скористатися готовими рішеннями. В будь-якому будівельному магазині можна знайти фабричні вироби, вже на заводі виконані під певним кутом. Такий кутовий елемент дозволяє з'єднати краї плінтуса, просто відрізаного під прямим кутом. Кутові деталі дозволяють не тільки з'єднувати жолобник в кутку стелі, але й приховувати недоліки розрізу на краях деталей.
На жаль, подібний спосіб актуальний далеко не у всіх ситуаціях. Розміри кутів, що випускаються на заводі, підганяються під певні стандарти – а ось самі плінтуси стандартам відповідають далеко не завжди. Зрозуміло, такі деталі можна з'єднати, але результат буде виглядати неестетично. Якщо кути відповідного розміру у продажу відсутні, то доведеться все-таки займатися обрізанням плінтусів самостійно.
Для додання плінтуса необхідного кута використовується спеціальний інструмент – стусло. Конструктивно цей інструмент являє собою лоток, виконаний з дерева, металу або пластику. На певних ділянках стусла є вертикальні прорізи, які дозволяють нарізати різні деталі під кутом 45 або 90 градусів.
У продажу можна зустріти також складніші пристрої, в яких, крім вже описаних кутів, є можливість 60-градусного зрізу. Також існує професійне стусло, обладнане поворотним механізмом. Цей інструмент відрізняється від простого тим, що в ньому є можливість фіксувати ріжуче полотно під будь-яким кутом. Необхідно знати, як правильно приклеїти стельовий плінтус в кутах, щоб все виглядало красиво.
Технологія нарізання внутрішнього кута виглядає наступним чином:
У випадку із зовнішніми кутами технологія нарізки буде виглядати наступним чином:
Нарізка стельових плінтусів за допомогою стусла підходить тільки в тому випадку, якщо стіни та стеля розташовані під прямим кутом відносно один одного. При будь-яких нерівностях краще буде скористатися іншим способом.
Також потрібно розібратися, як клеїти стельовий плінтус без стусла – даний інструмент далеко не завжди є в наявності. Один з таких способів припускає розмітку плінтусів на стелі. Мабуть, єдиним недоліком цього способу є той факт, що тримати планку нерухомо, одночасно роблячи розмітку, не дуже зручно. В іншому метод досить надійний – точність вимірювань виходить вищою, оскільки при прикладанні плінтуса до місця всі похибки стають помітними.
Ще один метод пов'язаний з підрізанням кутом плінтуса. Краї двох заготівель, що стикуються, підрізають під прямим кутом. Одна з планок прикладається прямо до кута, після чого на стелі по контуру плінтуса наноситься лінія. Така сама операція повторюється з протилежним плінтусом.
Точка, в якій перетинаються дві окремі лінії – це позначка, згідно з якою і потрібно буде обрізати плінтус. Заготівлі по черзі знову прикладаються до своїх місць, на них зазначаються лінії відрізу. Від позначки до протилежного краю деталі проводиться пряма лінія. Плінтуси обрізаються згідно з нанесеною на них розміткою і стикуються на своїх місцях. Даний метод – це відмінна відповідь на питання про те, як без стусла з'єднати кути стельового плінтуса, особливо в тому випадку, якщо мова йде про внутрішні кути.
Є ряд нюансів, на які потрібно звертати увагу, займаючись нарізкою стельових плінтусів: